Увага!!! Наш сайт переїхав на новий домен!робота даного сайту більше не підтримується, він буде видалений незабаром Вівторок, 03.12.2024, 19:45
|
Видатні люди краю [8] |
Історія району [1] |
Символіка району [2] |
Головна » Статті » Тиврівський район » Видатні люди краю |
Калинович Михайло Якович
мовознавець, скриптолог, перекладач (13.10.1888-16.01.1949) Михайло Якович Калинович народився 13 жовтня 1888 у с. Жахнівка, тепер Тиврівського району Вінницької області. Український мовознавець, санскритолог, перекладач і літературознавець, академік АН УРСР з 1939 року. Біографія
Навчався із 1907 року у Петербурзькому університеті. У 1912 році закінчив Київський університет, в якому був залишений професорським стипендіатом. Починаючи із 1916 року викладав у цьому університеті. Вів курси вступу до мовознавства, порівняльної граматики, індоєвропейських мов, санскриту, історії стародавньої індійської літератури та ін. З 1924 — одночасно науковий співробітник АН УРСР. У 1930—1949 працював завідувачем відділу загального мовознавства, директором Інституту мовознавства АН УРСР. З 1939 року академік АН УРСР, академік-секретар відділення суспільних наук. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Перші наукові публікації Михайла Калиновича присвячені проблемам індології («Природа й побут в давньоіндійській драмі», 1916; «Бгавабгуті Шринанта», 1918; «Концентри індійського світогляду», 1928 та ін.). Відомі праці з літературознавства і художнього перекладу (монографія «Шляхи новітньої французької поезії», 1924, розвідки про західноєвропейських письменників Г. Уеллса, Дж. Конрада, Р.-Л. Стівенсона, Д. Дідро). Також у його доробку переклади творів Максима Горького, А. Чехова, Еміля Золя та ін. Калиновичу належить також низка публікацій з теорії та історії лексикографії, що сприяли зростанню професійного рівня українських лексикографів повоєнного часу, оформленню лексикографії як окремої наукової лінгвістичної галузі. Михайло Якович став найбільш відомим у словниковій справі. Калинович редактор-упорядник 2-го тому академічного «Російсько-українського словника», що виходив окремими випусками у 1929—1933 роках; відповідальний редактор і один з укладачів фундаментального «Російсько-українського сповника» (1948), який протягом багатьох повоєнних років заступав собою відсутні на той час усі ін. типи словників. Помер 16 січня 1949 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №9, ряд 10, місце 18(2)). | |
Переглядів: 1364 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |